Тест iPhone 18 Pro Max показав падіння швидкості запису QLC-пам’яті до 1,1 МБ/с

Велика місткість смартфона не гарантує стабільно високої швидкості запису. У тесті каналу Homolab, про який повідомило Tom’s Hardware, накопичувач 1 ТБ iPhone 18 Pro Max на базі QLC NAND різко сповільнювався після вичерпання буферів. Найменше зафіксоване значення — 1,1 МБ/с — отримали в синтетичному тривалому навантаженні, коли сховище було заповнене приблизно на 60%. Це не означає, що кожен власник побачить таку швидкість під час зйомки чи копіювання, але демонструє крайній випадок для пам’яті високої щільності.

QLC зберігає чотири біти в одній комірці, тоді як TLC — три. Завдяки цьому виробник отримує більшу місткість за порівнянної кількості мікросхем, але запис у базові комірки складніший і повільніший. Щоб користувач не відчував обмеження постійно, контролер спочатку записує дані в швидку область, яка працює в режимі SLC. Подібні схеми поширені й серед комп’ютерних SSD. Вони добре приховують різницю при коротких передачах, але не можуть нескінченно підтримувати піковий темп, якщо потік даних триває довго.

За даними Homolab, на порожнішому 1 ТБ iPhone 18 Pro Max первинний кеш давав до 3000 МБ/с. Після його заповнення наступний буфер у середньому забезпечував близько 578 МБ/с, а безпосередній запис у QLC знижувався в середньому до 79,4 МБ/с із окремими провалами до 25,6 МБ/с. Коли зайнятими були 60% місткості, обсяг швидкого SLC-кешу скоротився з 250 до 58 ГБ. Далі другий буфер показував приблизно 396 МБ/с, прямий запис у QLC — близько 45 МБ/с, а одиничний мінімум сягнув тих самих 1,1 МБ/с. Ці цифри описують конкретний тестовий сценарій, а не гарантовану характеристику всіх апаратів.

Окреме порівняння з 512 ГБ iPhone 18 Pro на TLC також показало різницю. У змішаному навантаженні з малою глибиною черги 1 ТБ QLC-версія набрала 8168 балів проти 11 285 у TLC, тобто відставання становило 38%. За більшої інтенсивності розрив скоротився до 12%. При читанні невеликих блоків результати були значно ближчими. Тому робити висновок, що дорожчий Pro Max у цілому повільніший за Pro, некоректно: вимірювали саме поведінку конкретних конфігурацій сховища, а на загальну продуктивність впливають й інші вузли.

Практичне питання — кому це важливо. Переписка, браузер, ігри, запуск застосунків і серії звичайних фотографій зазвичай не вичерпують десятки гігабайтів швидкого кешу одним безперервним потоком. Натомість довгий запис відео у високій якості, імпорт великих бібліотек або відновлення резервної копії можуть сильніше навантажити накопичувач. Якщо вільного простору мало, резерв для динамічного кешування теж меншає. Професійним користувачам варто заздалегідь планувати обсяг вільної пам’яті та перевіряти швидкість саме у власному робочому процесі.

Це незалежне вимірювання, а не офіційний показник Apple. Методика стрес-тесту навмисно доводить накопичувач до межі й не повторює повсякденне використання більшості людей. Для остаточної оцінки потрібні тести кількох екземплярів, різних обсягів пам’яті, температур і рівнів заповнення. Поки що висновок вузький, але корисний: максимальна місткість смартфона вирішує проблему простору, проте сама по собі не гарантує однакову швидкість запису від першого до останнього гігабайта.