ServeTheHome протестував 400-гігабітний оптичний модуль NVIDIA QSFP112 для AI-систем GB300

Редакція ServeTheHome перевірила оптичні трансивери NVIDIA MMS1X00-N5400, призначені для мереж 400GbE. Такі модулі використовуються не в домашніх ПК, а для з’єднання AI-станцій, серверів і комутаторів, де одна система повинна передавати сотні гігабітів даних за секунду. У тесті два комплекси NVIDIA GB300 AI Station підключали до комутатора Spectrum-X через мережеві адаптери ConnectX-8 та одномодове оптоволокно.

Модуль виконаний у формфакторі QSFP112. Позначення QSFP вказує на чотириканальну конструкцію, а 112 — на швидкість сигналу PAM4 близько 112 Гбіт/с на лінію. Чотири такі лінії дають клас 400GbE з урахуванням кодування та службових даних. Це компактніше за поширені OSFP-модулі для 800 Гбіт/с і 1,6 Тбіт/с, але роз’єм не слід плутати з QSFP56-DD, який використовує вісім ліній по 56 Гбіт/с.

Оптичний бік підключається через MPO-12. У конкретній схемі задіяні вісім із дванадцяти волокон: чотири передають сигнал і чотири приймають. Такий кабель потребує правильної полярності й чистих торців. Навіть невеликий пил на багатоволоконному конекторі здатний збільшити втрати або зробити канал нестабільним, тому в датацентрі потрібні спеціальні засоби огляду та очищення.

Під час випробування адаптер ConnectX-8 майже миттєво узгодив швидкість 400 Гбіт/с. Система повідомила максимальне енергоспоживання модуля 10 Вт, а робоча температура залишалася в середині діапазону 40 °C — значно нижче порогу. NVIDIA винесла невеликий радіатор за межі клітки порту, через що корпус трансивера виступає далі. Це допомагає відводити тепло, але в щільному монтажі треба врахувати повітряний потік і доступ до сусідніх кабелів.

Одна з переваг такого рішення — відсутність проміжного gearbox для лінії DR4 довжиною до 500 метрів. У QSFP56-DD вісім повільніших електричних каналів потрібно перетворити на чотири оптичні, а QSFP112 уже має чотири швидкі канали. Менше перетворення потенційно означає нижчу затримку, простішу електроніку та передбачуваніше нагрівання, хоча конкретну ефективність слід оцінювати для кожної реалізації.

ServeTheHome зазначає, що фірмові модулі коштують дорожче за прямий мідний кабель DAC. Оптика виправдана, коли системи розміщені в різних шафах, потрібна гнучка кабельна інфраструктура або є вимоги до дальності. Для двох сусідніх пристроїв DAC часто дешевший і споживає менше енергії. У великих AI-кластерах вибір визначають не лише ціна одного трансивера, а й кількість портів, теплове навантаження та час простою через несумісність.

Результат не є повним лабораторним тестом пропускної здатності або помилок каналу, але підтверджує базову сумісність із GB300 і Spectrum-X. Практичний висновок для інфраструктурних команд простий: перед закупівлею треба перевіряти не лише напис «400G», а електричний стандарт, тип волокна, роз’єм, дальність, енергоспоживання та прошивку комутатора. Два модулі однакової швидкості можуть фізично вставлятися в схожі порти, але вимагати зовсім різної внутрішньої архітектури.